Які проблеми можуть постати перед Україною перед євроінтеграцією

25 червня в Люксембурзі розпочалася Міжурядова конференція, яка офіційно започатковує переговори про вступ України до Європейського Союзу. Учасниками конференції були прем'єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб.

"Ми усвідомлюємо, що попереду багато роботи. Ми готові до цього. Ми вже показали, що можемо діяти швидко та досягати, здавалося б, неможливого. Сьогоднішня подія це чітко демонструє", — зазначив Шмигаль.

Він наголосив, що майбутнє членство України в ЄС є найкращою відповіддю на виклики, що стоять перед Європою, і "унікальною можливістю" зміцнити ЄС.

"Ми переконані, що допомога Україні у перемозі над російським агресором та подоланні викликів післявоєнної відбудови стане найбільшим досягненням Європи за останні десятиліття", — додав голова Уряду.

Аджа Лябіб підкреслила, що як майбутні члени ЄС, так і нинішні мають бути готовими до розширення Союзу. Робота в обох напрямках має відбуватися паралельно.

"Процес розширення — це геостратегічна інвестиція в мир, безпеку, стабільність і процвітання. Він сприяє покращенню економічних і соціальних умов життя громадян, зменшенню нерівності між країнами і підтримці цінностей, на яких заснований Союз", — додала вона.

Президент України Володимир Зеленський привітав офіційний старт перемовин.

Він зазначив, що тепер потрібно зосередитися на технічній роботі України з Євросоюзом, адаптації нашої системи до вимог ЄС, і на політичній волі Європи зробити європейський проєкт досконалим.

"Коли на п’ятий день повномасштабної війни ми разом підписали заявку на вступ до Євросоюзу, багато хто казав, що це лише мрія. Але ми здійснили цю мрію", — підкреслив президент.

Угорська проблема 

Лідери країн ЄС дали "зелене світло" на переговори щодо вступу України в грудні 2023 року на саміті в Брюсселі. Тоді вдалося нейтралізувати "фактор Орбана" розблокуванням 10 мільярдів євро для Угорщини, які були заморожені через проблеми з верховенством права в цій країні.

Під час фінального голосування, коли рішення ухвалювали консенсусом усіх членів, угорському прем'єру запропонували зробити перерву і "вийти на каву".

У червні заперечення Угорщини були пов'язані з тим, що, на думку Будапешта, Київ недостатньо захищає права угорської меншини в Україні. Проте проблему вирішили за кілька днів, погодивши компромісне формулювання щодо прав нацменшин у рамковій угоді. Європейська комісія також зобов'язалася перевіряти виконання Україною реформ у цій сфері і регулярно звітувати про це державам-членам ЄС.

Оглядачі та ЗМІ підкреслювали, що для Києва та Брюсселя важливо офіційно розпочати переговори до 1 липня, коли головування в Раді ЄС перейде від Бельгії до Угорщини.

У травні видання Politico повідомляло, що брюссельські чиновники наполягали на початку переговорів про членство України до початку липня.

"На жаль, Угорщина вже дала зрозуміти, що євроінтеграційне просування України не буде її пріоритетом. Вона вже оголосила свої пріоритети на головування, і нас там немає", — заявила в інтерв’ю "Укрінформу" голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Це підтвердив і офіційний представник Угорщини при ЄС Балінт Одор, зазначивши на брифінгу 18 червня, що Будапешт уважно стежитиме за розвитком подій в Україні і включатиме до порядку денного всі необхідні аспекти за потреби.

Він також наголосив на важливих для Угорщини сферах: конкурентоспроможність Євросоюзу, економічні відносини з третіми країнами, полегшення адміністративного тягаря для бізнесу, оборонна політика і співпраця у сфері закупівель озброєнь. Серед євроінтеграційних пріоритетів Угорщини на чолі Ради ЄС — Західні Балкани.

Які ще проблеми можуть виникнути 

Перешкоди на шляху України до членства в ЄС можуть виникнути не лише через Угорщину і можуть бути як дрібними процедурними, так і глобальними.

Це наочно демонструє приклад Нідерландів, які офіційно погодили переговорну рамку з Україною лише після голосування у парламенті, причому за кілька днів до міжурядової конференції та початку переговорів.

Переговори обіцяють бути складними, заявив польський міністр у справах ЄС Адам Шлапка, оскільки, за його словами, "є спірні сфери".

Головною з таких спірних сфер, як в Україні, так і в ЄС, вже називають аграрний сектор, який є важливою складовою української економіки.

З травня минулого року блокада українського кордону спочатку польськими фермерами, а згодом і перевізниками показала не лише наявність "спірних сфер", але й те, як на ці суперечки реагує Брюссель.

Заяву про складність переговорів Адам Шлапка зробив на брифінгу з віцепрем'єркою, міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною після зустрічі в рамках "Веймарського трикутника" — Польщі, Німеччини та Франції + Україна.

За словами польського політика, у Варшаві розуміють усю складність нинішньої ситуації для Києва, але й в Україні повинні розуміти, що у Польщі, Німеччині, Франції є власні інтереси, і треба спільно знаходити найкращі рішення і компроміси.

Очевидно, що ці рішення буде непросто знайти, з огляду на зміни у розстановці політичних сил у Європі після останніх виборів до Європарламенту та майбутніх виборів у окремих країнах.

За підрахунками ЄС, для вступу України до Євросоюзу потрібно буде збільшити свій бюджет на 20% або близько 200 млрд євро протягом семи років, які відводять на інтеграцію України до ЄС.

Наразі в Брюсселі називають це "виправданою інвестицією".