Як говорити з ветеранами про їхній бойовий досвід без тиску?

Анна Тихомирова
Психологиня
Photo: Психологиня

Повернення з війни — складний процес для ветеранів і їхніх близьких. Часто родині важко знайти правильний підхід, щоб підтримати ветеранів і не завдати їм додаткового болю. Ось кілька принципів, які допоможуть у цьому.

Слухайте без осуду і тиску

Коли ветеран чи ветеранка готові поділитися переживаннями, критично важливо слухати без нав’язування власних почуттів та реакцій. У такі моменти важливо приймати почуття людини без оцінок чи порад, дозволяючи їй висловлюватися і проживати емоції у своєму темпі.

Не фокусуйтеся на шокуючих деталях

Запитання про деталі бойового досвіду можуть стати тригером для ветеранів. Замість цього краще дізнатися, як він чи вона почувається зараз, що допомагає справлятися з емоціями. Так можна зосередитися на теперішньому стані без болючих повернень до минулого, створюючи підтримку замість повторного проживання травми.

Створюйте психологічно безпечне середовище

Ветеранам важливо відчувати контроль над тим, що і коли вони розповідають. Слова: "Я тут, якщо захочеш поговорити" допомагають створити безпечний простір, де ветеран сам визначає комфортний для нього ритм спілкування.

Підтримка, а не поради

Кожен ветеран та ветеранка має унікальний досвід, тому універсальні поради не завжди працюють. Замість того, щоб пропонувати готові рішення, краще запитати: "Що ти сам/-а вважаєш найкращим виходом?" або "Чим я можу допомогти тобі саме зараз?". Це підсилює контроль ветерана над ситуацією та допомагає виявити його потреби.

Допомога через структуру та підтримку дня

Травматичний досвід часто порушує сприйняття часу, і ветерани можуть не відчувати існування майбутнього, що посилює депресивний стан. Тому важливо обговорювати плани на тиждень чи місяць, які надають відчуття майбутнього та залучають ветерана до посильних активностей. Простий розпорядок дня, як-от спільні вечері чи перегляд фільмів, створює відчуття стабільності й безпеки. Важливо, щоб ці рутинні моменти були приємними та заспокійливими.

Техніки самодопомоги для ветеранів

Підтримка не обмежується лише розмовами. Нагадуйте ветерану про техніки саморегуляції: дихальні вправи, медитація чи фізична активність можуть бути корисними для зниження стресу та контролю емоцій. Ці прості методи підтримують процес відновлення і покращують самопочуття.

Самоосвіта

Глибше розуміння змін, які переживають ветерани, допомагає будувати міцніший зв’язок. Вивчення надійної літератури разом допомагає краще зрозуміти виклики адаптації та підготуватися до спільного життя з урахуванням нових реалій. Книги, як-от "Бій: Психологія і фізіологія воїна в часи війни та миру" Дейва Гроссмана, "Одного разу воїн — воїн назавжди" Чарльза Гоуґа чи "Плем’я" Себастьяна Юнґера, розкривають особливості воєнного досвіду та складнощі, які виникають на шляху адаптації.

Спільнота

Залучення ветеранів до групових активностей разом з іншими ветеранами може стати важливою складовою їхньої реінтеграції. Спільний досвід зближує, дає можливість відчути себе зрозумілим без зайвих слів і зміцнює відчуття підтримки. Для багатьох ветеранів спілкування з тими, хто поділяє схожий досвід, дозволяє краще адаптуватися до нових реалій. Участь у групових розвагах або терапевтичних сесіях з іншими ветеранами допомагає знизити відчуття ізоляції та полегшити емоційний тягар, яким не завжди легко поділитися з близькими, які не мають військового досвіду.

Підсумок

Спілкування з ветеранами після їх складного досвіду — це наче нове знайомство. Старі уявлення про людину можуть створювати напругу і перешкоджати взаєморозумінню. Кожному члену родини варто бути готовим до того, що ветеран може змінитися, і цей процес реінтеграції потребує часу, терпіння та відкритості до нового досвіду. Найкраща підтримка — це дати собі й ветерану можливість поступово досліджувати цей непростий шлях, пристосовуючись і створюючи комфортне середовище для всіх, де кожен зможе жити з цим досвідом у мирі та взаємоповазі.

Цього разу порадами поділилась психологиня Анна Тихомирова, з міста Київ. Працює в напрямках когнітивно-поведінкової терапії як основної, додатково інтегрує елементи з інших напрямків: тілесно-орієнтованої, глибинної та емоційно-образної терапії. Допомагає з депресією, тривожними розладами, психотравмуючим досвідом, та міжособистісними конфліктами. Анна має ступінь магістра психології та досвід роботи — 5 років. 

YouTube:  https://www.youtube.com/@tykhomyrova

Телеграм: @tykhomyrova

Ел.адреса: [email protected]

А ми нагадуємо, що це соціальний проєкт від DailyHubNews: "Психологічна підтримка для ветеранів: розуміння та допомога після повернення із зони бойових дій"

Ми міжнародне видання DailyHub.News, яке публікує контент чотирма мовами, ініціюємо важливий соціальний проєкт під назвою "Психологічна підтримка для ветеранів: розуміння та допомога після повернення із зони бойових дій". У рамках цього проєкту ми прагнемо підвищити обізнаність суспільства щодо важливості підтримки ветеранів, які повертаються з бойових дій. Військові конфлікти залишають глибокі психологічні рани, і допомога з боку суспільства є ключовою для успішної реабілітації військових. Створення підтримуючого середовища для цих людей має глобальне значення, і наш проєкт покликаний сприяти цьому як в Україні, так і в інших країнах. DailyHub.News надає платформу для професійних порад та експертних думок психологів, які допоможуть суспільству краще зрозуміти потреби ветеранів та забезпечити їх належну підтримку. Сподіваємося, що цей матеріал стане цінним ресурсом для тих, хто прагне допомогти нашим захисникам.

RELATED POST

See all
Обрати видання
Налашування

Night Mode

Listen