Чого очікувати від нового ультраправого уряду у Нідерландах?
Якою буде нова коаліція в цій країні
Більше ніж пів року тривали складні та довготривалі консультації, перш ніж Нідерланди змогли представити нову коаліцію.
Така тривалість переговорів не є чимось незвичним — Нідерланди давно відомі тривалим процесом формування коаліцій після виборів. Наприклад, чинний кабінет прем’єр-міністра Марка Рютте було сформовано за рекордні 299 днів. Цього разу процес зайняв "лише" 178 днів.
Важливо те, що нова коаліція буде дуже незвичайною. На минулорічних виборах правий популіст Герт Вілдерс із Партії свободи (PVV) здобув 37 місць у парламенті, чим здивував не тільки громадськість, а й самого себе.
Такий результат був би неймовірним ще десять років тому, але зараз радикальний політик, відомий своєю агресивною риторикою, став мейнстримом в одній із найбільш розвинених та демократичних країн світу.
Однак, щоб сформувати новий уряд, Вілдерс змушений був відмовитися від посади прем'єр-міністра.
Які партії увійшли до коаліції?
"Це тривожний день. У нас тепер радикальна права партія під керівництвом Вілдерса опинилася в центрі влади в Нідерландах", — заявив Франс Тіммерманс, колишній єврокомісар з питань клімату та лідер найбільшої опозиційної сили, альянсу Зелені-Ліві.
Нова коаліція матиме 88 місць у парламенті, який складається зі 150 мандатів.
Окрім партії Вілдерса, до коаліції увійшли ще три політичні сили: Народна партія за свободу і демократію (VVD), яку очолює Ділан Єшильгьоз-Зегеріус, Новий соціальний договір (NSC) з Петером Омцигтом та Фермерсько-громадянський рух (BBB) на чолі з Каролін ван дер Плас.
Ці партії змогли досягти угоди, попри численні суперечки та низький рівень взаємної довіри.
Наприклад, Петер Омцигт спочатку відмовлявся від переговорів, але потім повернувся після подолання емоційних конфліктів. Аналогічно, VVD спочатку не хотіла вести переговори з ультраправим політиком, але врешті-решт змінила своє рішення та приєдналася до коаліційного уряду.
Як стало відомо, попри свою категоричність у публічних заявах, Вілдерс виявився більш зговірливим під час переговорів, за словами джерел, ознайомлених з ходом перемовин.
Публічно він виступав проти угоди Нідерландів щодо десятирічної військової підтримки України, брав участь у цьогорічній Конференції консервативних політичних дій як почесний гість прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та наголошував на своєму прагненні запровадити найсуворішу імміграційну політику в історії Нідерландів.
Однак, швидше за все, новий прем'єр буде набагато стриманішим. І що особливо важливо, він не буде протистояти консенсусу нідерландських партій, щодо необхідності продовження підтримки України.
Хто стане новим головою уряду Нідерландів?
Згідно з домовленостями, нового прем'єр-міністра буде обрано серед партійних або зовнішніх експертів. Вілдерс заявляє, що це "несправедливо" та "конституційно неправильно", проте був змушений погодитися через тиск з боку партнерів по коаліції.
Також половина портфелів у новому уряді буде надана зовнішнім спеціалістам.
Цей підхід є експериментальним і спрямований на забезпечення фаховості уряду. Самі ж лідери партій працюватимуть у парламенті.
Як переможець виборів у листопаді, Вілдерс має право висунути кандидата в прем'єри. Однак у його партії відчувається помітний кадровий дефіцит.
Поки що невідомо, кого саме висуне Вілдерс на посаду прем'єр-міністра або до складу кабінету.
Одним з основних ризиків цієї коаліції є її ненадійність. Є низка важливих питань які розділяють ці чотири партії
Новий уряд повинен знайти консенсус з низки ключових питань, які розділяють чотири коаліційні партії. Це включає узгодження бюджету, витрати на зовнішню політику та заходи щодо зміни клімату. Ці теми є критичними для стабільного функціонування країни й потребують негайного вирішення.
26-сторінкова коаліційна угода під назвою "Надія, сміливість та гордість" передбачає обмеження надання притулку мігрантам, проведення урядових реформ, зниження податків та пом'якшення екологічних норм.
Проте експерти вказують на відсутність єдиного підходу до вирішення цих проблем. Кожен партійний лідер представив своє бачення, і чітко видно, хто і що додав до угоди.
З багатьох питань члени коаліції змусили Вілдерса піти на поступки.
Наприклад, ще до виборів Вілдерс говорив про відмову від екологічної політики, але в новій коаліційній угоді він погодився продовжувати політику чинного уряду. Коаліція зберігає більшість існуючих екологічних програм, включаючи субсидії на зелену енергію. Основні цілі, такі як зменшення викидів CO2 на 55% до 2030 року, залишаються незмінними. Крім того, планується будівництво двох нових атомних електростанцій.
Міграційна політика зазнала значних змін.
Коаліція планує звернутися до Європейської комісії з проханням дозволити вихід із політики ЄС щодо надання притулку та міграції. Планується посилення контролю кордонів і впровадження системи подвійного статусу для мігрантів. Серед заходів — скасування дозволу на безстрокові посвідки на проживання та обмеження автоматичного возз'єднання сімей.
Мігранти, яким відмовлено в наданні притулку, будуть депортовані примусово, а особи зі статусом більше не матимуть пріоритету при розподілі соціального житла.
Новий уряд також планує посилити вимоги до трудових мігрантів з-за меж ЄС та жорстко боротися з нелегальними трудовими угодами.
Вілдерс хоче продемонструвати, що Нідерланди — не легка мішень для мігрантів, а вельми недружня для них країна, що було його основним передвиборчим гаслом.
Коаліція також планує послабити європейські норми щодо сільського господарства та зменшити максимальні межі викидів азоту.
Це важливо для нідерландських фермерів, які давно протестують проти суворих екологічних регулювань. Майбутній уряд також має намір знизити податки на викиди CO2 для важкої промисловості та скасувати обов'язкову заміну центральних опалювальних котлів на гібридні теплові насоси.
Є ризик, що нова коаліція може стати союзником євроскептиків з Центральної Європи в їхньому протистоянні європейському консенсусу. Хоча питання України не було центральною темою передвиборчих перегонів, Вілдерс використав війну у своїй риториці.
Проте вважати, що Нідерланди скасують допомогу Україні тільки за його бажанням, було б необачно.
В країні існує соціальний консенсус щодо повномасштабного вторгнення росії в Україну, особливо після збиття літака MH17у 2014 році.
Українці в Нідерландах сприймаються виключно як жертви російської агресії, тому уряд продовжуватиме підтримувати Україну. Це підтверджується і текстом коаліційної угоди, де зазначено, що Нідерланди продовжуватимуть надавати політичну, військову, фінансову та моральну підтримку Україні.
Крім того, коаліція зобов'язується виконувати стандарт НАТО щодо витрат на оборону в розмірі 2% від ВВП, що буде закріплено законодавчо.
Також можна стверджувати, що міграційні обмеження не стосуватимуться українців. Хоча українці не згадуються в коаліційній угоді, тимчасовий захист підпадає під інші міграційні правила, змінювати які новий уряд не планує.
Однак нова політика Нідерландів щодо сільського господарства може стати тривожним сигналом для України.
Попри те, що український агроекспорт не є конкурентом для нідерландських фермерів, позиція нового уряду може стати більш скептичною щодо продовження вільного доступу української харчової продукції на європейський ринок. Останні опитування показують, що чверть нідерландських виборців готові підтримати PVV на виборах до Європарламенту, що може стати ще однією проблемою для Брюсселя.
Проте є висока ймовірність, що ця коаліція не протримається довго.
Наміри впроваджувати зміни у міграційній та екологічній політиці можуть ускладнити роботу уряду та вплинути на його стабільність. Відсутність єдиного бачення розвитку країни може призвести до короткої тривалості каденції уряду.