Ухвалення такого законодавства в Грузії, на думку критиків проєкту, не лише вдарить по незалежних ЗМІ та активістам, а й стане серйозною перешкодою на шляху Тбілісі до ЄС

Грузинський парламент прийняв у першому читанні закон "Про прозорість іноземного впливу", який, за словами опозиції, схожий на російське законодавство про "іноземних агентів". Обговорення цього документа супроводжується масовими протестами та сутичками з поліцією.

Президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що ветуватиме цей закон. Раніше цього тижня вона висловила підтримку протестуючим.

Політична партія Грузинська мрія вже вдруге внесла на розгляд проєкт про "іноземних агентів". Торік у березні ця партія змушена була відкликати його після масових протестів.

Новий законопроєкт майже повністю повторює попередній. Проте термін "агент іноземного впливу" замінено на "організація, що проводить інтереси іноземної сили".

Законопроєкт зобов'язує неурядові компанії та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як організація, що проводить інтереси іноземної сили. Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе стверджує, що таке законодавство необхідне для фінансової прозорості отримувачів грантів.

Проте опозиційні партії та незалежні журналісти називають його "російським законом" за схожістю із законом, прийнятим у росії у 2012 році про "іноземних агентів". У росії цей закон використовується для переслідування незалежних ЗМІ та опозиційних політиків.

Ухвалення такого законодавства в Грузії, на думку критиків проєкту, може негативно позначитися на незалежних ЗМІ та активістах, а також стати перешкодою на шляху Тбілісі до ЄС. Про це попереджають й західні країни.

Навіть сама Саломе Зурабішвілі виступила проти закону.

"Грузія не здасться перед ресовєтизацією!" — Написала вона в соцмережі X (колишній твіттер).

Влада Грузії запевняла, що законопроєкт нічим не схожий на російський, і це лише пом'якшена версія закону про реєстрацію іноземних агентів FARA, який був прийнятий в США у 1938 році. Однак такі ж аргументи у 2012 році використала російська влада.

російський закон про “іноагентів”

У росії вже давно діє закон «Про контроль за діяльністю осіб, які перебувають під іноземним впливом». Цей закон був прийнятий держдумою рф наприкінці червня 2012, і за цей період до нього, а також до багатьох інших законів, включаючи Кримінальний кодекс росії, були внесені зміни.

Цей документ систематизує та зміцнює державну політику рф щодо так званих "іноземних агентів". Згідно з цим законом, «іноагентом» може бути визнана фізична особа або організація, які не обов'язково отримують іноземне фінансування, але перебувають "під впливом", причому що саме вважати іноземним впливом, закон визначає досить розпливчасто. Це може бути будь-який вид впливу, чи то за допомогою примусу, переконання або інших методів.

Наразі у росії налічується 348 «іноземних агентів» — громадян та організацій, включаючи ЗМІ. Усіх, хто вже визнаний "іноземним агентом", починаючи з 1 грудня, об'єднають у новому єдиному реєстрі, куди будуть додаватися й нові. Крім того, Мін'юст росії оприлюднюватиме не лише їхні імена, а й особисті дані.

Також буде створено новий реєстр осіб, пов'язаний з «іноагентами», до якого увійдуть співробітники неправових організацій та ЗМІ-"іноагентів", а також керівники та засновники цих організацій, включаючи колишніх. У зв'язку з цими змінами будуть посилені правила поширення матеріалів, створених "іноагентами".

Відтепер під термін "іноагентва"  підпадають не лише матеріали, або ЗМІ, визнані "іноагентами", а й ЗМІ, де працює співробітник  "іноагент". Текст зазначення також буде змінений, в новій версії потрібно буде двічі зазначити ім'я або назву особи, визнаної "іноагентом". Нові правила розширюють кількість заборон для "іноагентів" у росії, включаючи заборону працювати у сфері освіти, бути членами виборчих комісій, а також проводити незалежні антикорупційні експертизи та публічні заходи.

“Іноагенти” в російській пропаганді

В росії влада ефективно використовує термін"іноземний агент", як засіб для маніпулювання громадською думкою та просування антизахідних і воєнних наративів.

Результати опитування щодо ставлення росіян до людей та організацій, зареєстрованих як "іноземні агенти", опублікував російський центр вивчення громадської думки. За цими результатами, 61% опитаних вважають їх "зрадниками", які "поширюють брехню" про росію.

Після повномасштабного вторгнення в Україну, росія розширила законодавство щодо іноземних агентів. Ці заходи значно обмежують інформаційний простір всередині країни, ускладнюють поширення будь-якої точки зору, включаючи інші погляди щодо війни, які відхиляються від офіційної лінії.

Чого очікувати далі?

Парламент Грузії складається зі 150 депутатів, уряд в ньому формують 2 партії це: Грузинська мрія (75 депутатів) та Сила народу (9 депутатів), саме ці дві партії й просувають цей закон.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі оголосила, що ветуватиме цей закон. Однак, у Грузії конституційна система передбачає відносно чітке розмежування владних повноважень між президентом і парламентом.

Президент має право ветувати законопроєкти, які затверджені парламентом, проте його вето може бути переголосоване парламентом, якщо більшість депутатів підтримає це рішення.

Однак уряд, у вигляді виконавчої влади, немає повноважень щодо примусового змушення президента прийняти певний законопроєкт. Таким чином, якщо президент накладе вето на законопроєкт, уряду не надано конституційних повноважень змусити президента його прийняти. Однак уряд може впливати на політичну обстановку та переговори з президентом для досягнення консенсусу або зміни умов прийняття законопроєкту.