Які помилки влади призвели до того, що ми маємо зараз?

Сьогодні українське суспільство розділене на кілька категорій: військових, цивільних, ухилянтів та інших. Як у цьому розподілі розпізнати маніпуляції, коли подається викривлена інформація, та зрозуміти, де криється правда? Які ознаки вказують на неправдиві твердження і що дозволяє нам відокремити їх від реальності?

Хто такі "ухилянти" та звідки вони взялися? 

Сьогоднішня тема надзвичайно гостра та викликала в суспільстві шалені суперечки, тож для того, щоб більш зрозуміти цю тему, потрібно заглибитися в те з чого все почалося. 

24 квітня 2024 року стало відомо, що консульства в різних країнах світу припиняють певні дії щодо українців, які перебувають у цих країнах. Це має обмежений характер щодо їхнього перебування, навіть попри те, що закон про мобілізацію ще не набув чинності. Закон має набути чинності 18 травня, і з цього часу мали розпочатися консульські обмеження. Але вони почали діяти з 24 квітня, що сильно збурило не лише громадян, які перебувають за кордоном, але й багатьох українців всередині країни. 

То хто ж такі ухилянти? Спочатку надамо філологічне визначення, потім контекстуальне, а тоді розглянемо, до чого це може призвести. "Ухилянт" — це людина, яка ухиляється від чогось. У часи війни це військовозобов'язаний, який ухилився від повістки для звірення військово-облікових даних чи уникнув відправлення до армії. За це загрожує адміністративна або кримінальна відповідальність.

Для деяких громадян ухилянти постають маргіналами в суспільстві. На їх думку, ухилянти загрожують національній безпеці. 

Натомість у соцмережах, зокрема TikTok, дехто навпаки підтримував ухилянтів, так з’явився новий тренд — "Будні ухилянта".

Користувачі, які уникають мобілізації, діляться відео зі свого безтурботного життя за кордоном, називаючи себе "ухилянтами". Вони публікують кадри з відпочинку, прогулянок та ресторанів, супроводжуючи їх підписами на кшталт: "Будь-яка погода хороша, коли ти ухилянт" або "Прокинувся — ухильнувся".

Цей контент викликав неоднозначну реакцію: одні коментатори підтримують їхнє життя без війни, інші — особливо рідні військових — обурені такими публікаціями, вважаючи їх неповагою до тих, хто захищає країну.

Головні причини відсутності підтримки мобілізації у суспільстві 

Однією з основних причин негативної реакції на мобілізацію є проблеми з роботою органів ТЦК. Щодня в Україні з’являються новини про скандали з ТЦК. Наприклад, в Одесі чоловік вдав із себе мертвого, щоб уникнути мобілізації.

Один з інцидентів в Одесі став вірусним: чоловік прикидався мертвим, коли побачив представника ТЦК. Поведінка чоловіка у формі була також дивною – він просто пішов далі, залишивши людину лежати на землі.

Нещодавно в ТЦК на Рівненщині чоловік намагався порізати собі вени ключем, щоб уникнути мобілізації. Він не мав військово-облікових документів і був доправлений до Вараського РТЦК для уточнення даних. Співробітники ТЦК вилучили ключ і направили його на медкомісію, але він відмовився її проходити. Після цього його госпіталізували, але чоловік вже перебуває в розшуку. Виявилося, що він раніше був засуджений за незаконне зберігання наркотиків.

В Мукачеві з’явилося відео, на якому чоловіка "крутять" серед вулиці. Виявилося, що він погрожував ножем поліцейським, через що їхня реакція була жорсткою. В ОТЦК Закарпаття зазначили, що пересування без облікових документів заборонено і погрози правоохоронцям є кримінальним злочином.

Скандали з ТЦК тривають. Нещодавно в Закарпатті чоловік порізав собі вени у вбиральні терцентру, стверджуючи, що його викрали прикордонники та ТЦК. У Закарпатському обласному ТЦК підтвердили, що він був на обліку як обмежено придатний до служби.

І це лише деякі із багатьох скандальних випадків пов’язаних з працівниками ТЦК, також працівники центрів комплектування неодноразово ставали фігурантами гучних корупційних скандалів. 

Так починаючи з 24 лютого 2022 року, Державне бюро розслідувань (ДБР) розслідує 408 кримінальних справ, пов'язаних з роботою територіальних центрів комплектування та соцпідтримки. Уже 73 особам повідомлено про підозру, до суду направлено 37 обвинувачень щодо 61 особи, з яких 10 отримали обвинувальні вироки. Судом підтверджено неправомірні вигоди на 114 млн грн, завдано збитків на 19 млн грн, з яких ДБР відшкодувало 6,5 млн грн. Арештовано майно фігурантів на суму 264 млн грн.

Натомість багато військових підтримують мобілізацію

Військові, які з початку вторгнення захищають Україну на фронті, втомлені та потребують ротації. Старший лейтенант Олександр Ябчанка з роти "Гонор" 1-го окремого механізованого батальйону "Вовки Да Вінчі" наголосив, що навіть після півтора року безперервних бойових дій, військові залишаються на передовій, незважаючи на втому. Ситуація потребує уваги, адже, як зазначив Ябчанка, військові можуть втратити віру у справедливість через відсутність ротації.

Колишній прессекретар ЗСУ Олександр Коваленко повідомив, що на серпень 2023 року в лавах ЗСУ було 1,3 млн осіб, але понад 700 тис. з них жодного разу не були на передовій. Наразі на фронті перебуває близько 150 тис. бійців, з яких багато не отримували ротації вже майже два роки. Це означає, що лише 10% від загальної чисельності Сил оборони активно беруть участь у бойових діях.

В Україні неодноразово проходили акції, що закликали до необхідності демобілізації військових, які вже більше двох років перебувають на фронті. Громадськість та родини військових вимагають забезпечення відпочинку та ротації для бійців, які вже віддали більше ніж два роки на захист країни. Ці акції підкреслюють важливість морального та фізичного відновлення військових, щоб зберегти їх бойовий дух та ефективність.

Висновок 

Щоб знайти компроміс між різними категоріями, суспільству потрібно усвідомити, що і військові, і цивільні мають свої обґрунтовані потреби та проблеми. Важливо уникати маніпуляцій і спотворення інформації, розуміти, що ухилянти можуть мати різні мотиви, і що корупційні скандали можуть погіршувати ситуацію.

Пошук балансу між потребами військових і цивільних, забезпечення справедливих умов для всіх і подолання корупційних проблем у системі можуть допомогти в створенні більш справедливого та ефективного підходу до мобілізації й фронтових дій. Громадські акції, що закликають до демобілізації та ротації, мають бути сприйняті як сигнал до дії, а не як причина для подальшого розділення суспільства.

Щоб знайти компроміс між військовими та ухилянтами, громадянам слід дотримуватися кількох ключових рекомендацій:

1. Інформування та освіта: Залучення до розуміння ситуації через офіційні джерела інформації допоможе уникнути маніпуляцій та фальсифікацій. Громадяни повинні навчитися розрізняти достовірну інформацію від спотвореної.

2. Підтримка прозорості: Сприяння прозорості в роботі ТЦК та боротьба з корупцією. Громадські ініціативи та моніторинг діяльності цих органів можуть допомогти забезпечити чесність і справедливість у процесі мобілізації.

3. Розуміння потреб військових: Сприяння тому, щоб суспільство усвідомлювало труднощі, з якими стикаються військові. Підтримка акцій, які закликають до забезпечення ротації та відпочинку для бійців, може допомогти у вирішенні проблем з моральним та фізичним відновленням.

4. Нейтралітет та толерантність: Уникати стереотипів і упереджень стосовно ухилянтів. Кожна особа має свої обставини і мотивації, і важливо підходити до цього питання з розумінням та співчуттям.

5. Залучення до громадського діалогу: Активно брати участь у громадських обговореннях і пропонувати конструктивні рішення. Розуміння і врахування потреб усіх сторін може допомогти знайти баланс між військовими та цивільними.

6. Підтримка соціальних ініціатив: Підтримка соціальних програм, які забезпечують допомогу як військовим, так і цивільним, може покращити ситуацію. Це охоплює як фінансову, так і психологічну підтримку.

7. Активна участь у політичному процесі: Виборці повинні бути активними у формуванні політики, яка вплине на ситуацію з мобілізацією та військовими. Своєчасне звернення до представників влади з пропозиціями та скаргами може сприяти покращенню ситуації.

Збереження діалогу і пошук рішень, які враховують інтереси та потреби всіх сторін, допоможе створити справедливу і ефективну систему мобілізації, що буде відповідати вимогам часу та потребам суспільства.