Чи вдасться Україні перенести війну на територію агресора?

6 серпня українська армія розпочала рейд на курську область рф. Після початку операції на курщині військове командування в Києві загадково зберігає мовчання, традиційно утримуючись від коментарів до завершення операції.

У публічному просторі з’являються експертні думки, що зосереджуються на можливості захоплення Україною газовимірювальної станції «Суджа», через яку проходить єдиний діючий транзитний маршрут російського газу до Європи українською територією (для клієнтів «газпрому» в Австрії, Словаччині та Чехії), а також на ймовірності взяття під контроль курської АЕС, розташованої за 60 км від кордону.

Станом на 25 серпня, за даними deepstatemap, Україна контролює 823,43 км² території на Курщині. Чи може стати дана операція шляхом до закінчення війни? 

Символізм та соцмережі. Як українській владі вдалося всіх надурити? 

Прелюдії до того, що відбувається зараз у білгороді, почалися ще в березні цього року з діяльності російського добровольчого корпусу (рДК) на Білгородщині. Вже тоді багато військових експертів одностайно заявляли, що це може стати початком перенесення війни на територію агресора, тобто росії. Україна в той час використовувала не свою техніку і не власні збройні сили, а підрозділи рДК та Легіону "Свобода росії". Це було зроблено з розрахунком того, що в разі критики з боку союзників або спроб обмежити військову допомогу чи здійснити тиск на Україну з метою уникнути ескалації, Київ міг би заявити: "Це не ми воюємо, це не Збройні Сили України, а росіяни, які вирішили боротися проти путінського режиму".

Той рейд став досить успішним з погляду захоплення територій та демонстрації нових можливостей. Хоча на критично важливих напрямках на сході України, зокрема на Донеччині та Луганщині, ситуація суттєво не змінилася, цей крок змінив підхід українського суспільства до війни. Це викликало хвилю захоплення серед українців, що виразилося у створенні різноманітних мемів та жартів про "білгородську Народну Республіку" і можливість перенесення війни на територію агресора, про що давно говорили експерти.

Головний меседж, який Україна отримала, був такий: ми зайшли на територію росії, і жодної ескалації не сталося. Не було ані ядерного удару, яким так активно погрожували російські пропагандисти, ані змін у міжнародній політиці щодо України. Лінія фронту залишилася незмінною, а допомога від західних партнерів продовжувала надходити в тому ж обсязі. Це, по суті, відкрило Україні шлях до більш масштабних наступальних операцій на території росії.

Як наслідок, через кілька місяців Україна перейшла в наступ на курщині й досягла значних стратегічних успіхів, зокрема захоплення суджі та наближення до курської АЕС.

Усі ці прорахунки української влади виявилися саме такими, як і планувалося. Україна ввела свої війська, зокрема підрозділи Збройних Сил, на територію росії, і жодних санкцій чи обмежень з боку західних союзників не було запроваджено. Більшість союзників підтримують Україну в її зусиллях перенести війну на територію агресора.

Операція також показала, що оборона росії є досить слабкою, адже Україні вдалося швидко захопити суджу – важливий стратегічний об’єкт. Це газовимірювальна станція, через яку проходить єдиний діючий транзитний маршрут російського газу до Європи через українську територію.

Україна не тільки успішно захоплює стратегічні об'єкти на території росії, але й не стикається з жодною суттєвою ескалацією у відповідь, незважаючи на численні погрози з боку росії щодо масштабних атак на українську інфраструктуру. Жодна з цих погроз не переросла в реальні дії, що ще раз доводить неспроможність росії захистити навіть свої території.

Цікаво, що навіть російські пропагандисти почали готувати своє населення до нової реальності, в якій бойові дії можуть відбуватися вже на території росії. Для України це має надзвичайно важливе стратегічне значення, оскільки перенесення війни на територію агресора є ключовим елементом її оборонної стратегії.

Практичне значення курської операції. Чим важливі прикордонні регіони для економіки кремля та які будуть наслідки перенесення війни у ці регіони?

Запровадження режиму контртерористичної операції в брянській, курській і білгородській областях вказує на серйозність потенційних заворушень у цих регіонах. Це вже зараз негативно впливає на економіку московії, особливо на ці області, які є ключовими для багатьох галузей.

Зокрема, білгородська область, як найбільш розвинена та густонаселена серед трьох, на яких введено режим, відіграє важливу роль в економіці московії. Це видно навіть на супутникових знімках: більше доріг, сучасних будинків і кращий благоустрій. На відміну від більш лісистих і болотистих брянської та курської областей, білгородщина має значний рівень промислового розвитку. Хоча ці регіони мають відносно невелику площу, вони є одними з найгустонаселеніших у московії, із загальною чисельністю населення близько 4 мільйонів людей, що робить їх важливими ринками збуту товарів і послуг.

Білгородщина також першою відчула наслідки війни, зокрема через часті обстріли з боку Харкова, що спричинило масовий відтік населення і лише погіршує ситуацію для московитів. Цей відтік підриває будівельний сектор, що є однією з рушійних сил економіки регіону, оскільки попит на житло падає, а працівники залишають область.

курська атомна станція, яка забезпечує електроенергією курщину, брянщину та частково білгородщину, також перебуває під загрозою. Загострення бойових дій у цих регіонах може призвести до зупинки нових енергоблоків, що ускладнить енергопостачання. Вже зафіксовані обстріли трансформаторних підстанцій, що спричинило знеструмлення деяких населених пунктів.

Якщо бойові дії продовжаться вглиб московії, це може призвести до значних руйнувань інфраструктури та подальшого погіршення економічної ситуації в цих регіонах. Масовий відтік населення, зростання безробіття та проблеми з енергопостачанням негативно позначаться на місцевому бізнесі, спричиняючи ще більший занепад.

Введення режиму контртерористичної операції лише посилить беззаконня, дозволяючи фсбшникам і бойовикам грабувати місцеве населення.

Загалом, події на курщині можуть стати передвісником масштабніших потрясінь у московії, що матимуть серйозні наслідки для самої країни-агресора.

Що буде далі? 

Щоб зрозуміти, що чекає на нас далі у ситуації з курськом, варто розглянути цілі цієї операції. Президент Володимир Зеленський заявив, що наступ українських військ на курську область росії був "превентивним ударом", який допоміг уникнути оточення частини Сумської області та зірвав плани окупувати Суми.

За словами Зеленського, операція на курщині є складною, але вже досягла кількох важливих результатів і розвивається за планом. Українські війська поповнюють обмінний фонд, беручи в полон російських військових, і зірвали російську операцію на півночі.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат і український військовий Роман Костенко зазначив, що українські військові мають кілька варіантів подальших дій у Курській області.

"Перший варіант — продовжити наступ, що залежить від наших резервів, можливостей та дій ворога. Противник поступово перекидає резерви, але поки що не має змоги зупинити наш фронт. Головне, що ми просуваємося і розширюємо плацдарм. Другий варіант — зміцнити позиції, закріпившись на зайнятих територіях і створивши оборонні лінії", — прокоментував Костенко.

Він підкреслив, що суть операції в курській області полягає в нав’язуванні ворогу своїх дій на іншому напрямку, що є критично важливим у війні. Крім того, ЗСУ показали, зайшовши у курську область, що фронт понад 1000 км залишається незахищеним.

"Розвідка доповідала про слабку захищеність російських кордонів, схожу на ту, що була на курщині: строковики, фсбшники, прикордонники, "зуби дракона" та лінії оборони, які наші десантники успішно проривають. Ми показали, що можемо діяти й на їхній території, завдаючи ударів та захоплюючи об'єкти. Це змінює хід війни, і тепер росії доведеться адаптуватися. Хоча у пріоритеті для них залишається Донецька область, наслідки курської операції ще попереду, і вони будуть згубними для рф", — резюмував Роман Костенко.