Чи вдалося Європі знайти спільну мову з Пекіном?

Генеральний секретар Центрального комітету Комуністичної партії Китаю та президент країни Сі Цзіньпін завершив свій п'ятиденний візит до Європейського Союзу. Це його перший візит до країн Європи за п'ять років, і його наміри цього року зрозумілі: Пекін планує продемонструвати те, що він готовий бути кращим економічним партнером блоку, ніж Вашингтон.

В рамках свого турне Сі відвідав Францію, Сербію та Угорщину. Ці країни дуже серйозно розглядають інвестиції з Пекіну, попри численні розслідування ЄС щодо промислової політики Китаю та попередження чиновників із Вашингтону щодо ризиків, пов'язаних з такими інвестиціями.

Візит китайського лідера збігається з періодом, коли Європейський Союз неухильно працює над виробленням єдиної позиції з Вашингтоном щодо протидії здатності Пекіна наводнювати світ дешевими товарами й створювати загрози національній безпеці різних країн. Протягом багатьох років єврозона виступала буфером між двома провідними економіками світу, але зараз ситуація змінюється: Брюссель більше не закриває очі на ситуацію, створюючи все більше перешкод для китайських компаній; минулого тижня в Німеччині було заарештовано чотирьох осіб за звинуваченням у шпигунстві на користь Пекіна — це лише останній випадок з-поміж кількох подібних.

Якою була мета візиту китайського лідера до Європи

Для Пекіну важливо зменшити залучення європейців до азійських проблем та їх співпрацю у цих питаннях зі США. Особливо це стосується тих аспектів, які безпосередньо стосуються Китаю, зокрема його складних відносин з Тайванем. Тому вибір країн для візиту в Європу виглядає дещо дивним для європейців, з очевидним акцентом на столиці, які часто демонструють особливу позицію щодо Брюсселя і Вашингтону, а також повагу до чутливостей Пекіну щодо Тайваню.

Для прикладу Сі відвідав Белград, столицю Сербії, яка так і не стала країною — членом ЄС, 25 років тому армія США розбомбила в цьому місті посольство Китаю, ця подія зблизила антиамериканські позиції москви та Пекіна.

Важливими для Китаю є також економічні аспекти відносин з Європою, особливо на тлі поглиблення фінансово-економічної кризи, яку переживає країна, та ускладнень, спричинених війною росії проти України. У цьому контексті варто відзначити доволі обережну політику Євросоюзу щодо розвитку торгівельних відносин з Китаєм, продиктовану бажанням уникнути залежності від східного економічного гіганта, необмеженого напливу китайських товарів на європейський ринок, а також розширити власні економічні можливості в Китаї, зокрема скасувати накладені обмеження. Крім того, варто враховувати й перші, поки що не такі масштабні, санкції ЄС проти китайських фірм, залучених до торгівлі з москвою, зокрема товарами подвійного призначення, які, у разі відсутності спільного розуміння між сторонами, можуть бути розширені.

Під час стратегічних аспектів візиту було порушено й українське питання. Китайський лідер не лише не уникав складних питань, але й продемонстрував готовність активно долучатися до діалогу щодо врегулювання так званої "кризи в Україні". Щоправда, в основу цього було покладено власне відносно гнучке трактування ключових принципів міжнародного права, яке не охоплює необхідність надання допомоги жертві агресії та засудження агресора. Натомість у питанні російсько-української війни Пекін демонструє жорстку "Realpolitik", що включає готовність враховувати реалії окупації та бажання завершити війну за будь-яку ціну, що заважає його економічним інтересам. Все це робиться при теоретичній повазі до принципів забезпечення суверенітету і територіальної цілісності держав.

Візит Сі до Франції

Для Макрона візит Сі до Франції, на фоні відсутності візитів у інші ключові європейські столиці, слугував ще одним підтвердженням його лідерства на континенті, за яке він зараз активно бореться, включно для забезпечення свого політичного майбутнього після завершення другого президентського терміну. Проте слід визнати, що під час зустрічей з Сі Макрон не забув ні про Україну, ні про торгівельний дисбаланс з Китаєм, ні про доступ до китайського ринку. І французький коньяк, і французький автопром, і французьке медичне обладнання отримали відповідну увагу. При цьому запрошення фон дер Ляєн для спільної зустрічі з Сі мало на меті продемонструвати як європейську єдність в ключових питаннях, так і французьке лідерство в ЄС.

Незалежна китайська преса, зокрема англомовна гонконгівська South China Morning Post, відзначила, що під час візиту Макрон дав сигнал, що Європа співпрацюватиме з Пекіном на своїх власних умовах на тлі невизначеності виборів у США. Як зазначає видання, свідченням цього стала зокрема двостороння заява щодо війни в Секторі Газа, оприлюднена після зустрічі Сі з Макроном, в якій була висвітлена позиція, ближча до позиції Пекіну, ніж Вашингтону. Це було сприйнято як доказ того, що Франція має стратегічну автономію, коли йдеться про важливі глобальні питання.

Для фон дер Ляєн приїзд до Парижа для зустрічі з Сі дозволив у черговий раз засвідчити її активну турботу про економічні інтереси ЄС та просування українського питання. Це було важливо навіть з огляду на її теперішню боротьбу за другий термін на посаді Президентки ЄК. Адже ці питання займають у її програмі чільне місце.

Сі всіляко запевняв у дотриманні Китаєм принципів міжнародного права, у відсутності з боку Пекіну їх порушень, а також у невтручанні у російсько-український "конфлікт" на боці однієї зі сторін, зокрема у непостачанні озброєнь. На додаток, Сі наголосив, що він проти того, щоб "криза в Україні" була використана для звинувачення та очорнення "третьої країни" і розпалювання "нової холодної війни".

Водночас реагуючи на претензії європейців, Сі пообіцяв утриматися від продажу росії «будь-якої зброї», надання москві "будь-якої допомоги", а також "суворо контролювати" експорт обладнання подвійного призначення до росії. Це Макрон відзначив на спільній пресконференції в Парижі 6 травня, як один з позитивних результатів візиту. Наскільки ефективною стане ця обіцянка в умовах демонстрації Пекіном незмінної позиції щодо "врегулювання української кризи", фактично, за рахунок інтересів України, покаже час.

Візит китайського лідера до Угорщини та Сербії

Сі залишив Будапешт після підписання 18 двосторонніх угод про розширення економічних і культурних зв'язків під час свого дводенного перебування в Угорщині. Обидві країни оголосили про те, що президент Китаю назвав "всеосяжним стратегічним партнерством нової ери за будь-яких погодних умов". За даними Будапешта, поточні китайські інвестиційні проєкти в Угорщині становлять понад 17 мільярдів доларів. Очікуються подальші інвестиції з боку Пекіна, зокрема в кілька заводів із виробництва електромобілів і акумуляторів.

Європейський Союз звинувачує Пекін у нечесному субсидуванні галузі та підриві власних автовиробників, але Китай це заперечує.

Проте візит Сі був не лише про гроші. Китай та Угорщина надіслали геополітичне послання Заходу.

"Раніше ми жили в одноцентровому світовому порядку. Тепер ми живемо в багатополярному світі, і одним зі стовпів цього нового світового порядку є Китайська Республіка ‒ країна, яка зараз визначає курс світової та економічної політики", ‒ заявив Орбан журналістам.

Угорщина бачить подвійну вигоду у задобрюванні Китаю, вважає аналітик Андраш Хеттіі з Університету державної служби в Будапешті.

"Уряд вважає, що це буде загалом корисно для угорської економіки. Але я думаю, що ми не повинні забувати, що це також пов'язано з політичною відданістю або політичними зв'язками між угорськими та китайськими провідними політиками", ‒ сказав він.

Перед візитом до Угорщини Сі відвідав Сербію — ще одного європейського союзника з тісними зв'язками з москвою, яка, як і Угорщина, є партнером пекінської ініціативи "Один пояс, один шлях" і отримала мільярди доларів інвестицій в інфраструктуру та промисловість.

Під час свого візиту Сі підтвердив позицію Пекіна, що Косово, яке проголосило незалежність у 2008 році, все ще є частиною Сербії. Президент Сербії Александар Вучич підтвердив, що його країна приймає принцип "одного Китаю", який розглядає Тайвань, як частину Китаю.