Заступниця керівника ОП пояснила компроміс України під час ратифікації Римського статуту
Під час переговорів у Гаазі Ірина Мудра розповіла про причини компромісу України щодо Римського статуту
Україна ратифікувала Римський статут із заявою за ст. 124, яка обмежує юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо громадян України на 7 років. Ірина Мудра пояснила, що це рішення було прийнято через розповсюдження фейків про статут. Вона також зазначила, що росія не зможе подавати позови до МКС проти України.
Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра пояснила, що Україні довелося піти на компроміс під час ратифікації Римського статуту через розповсюдження фейків про нього. Вона зазначила, що Україна ратифікувала статут із заявою за ст. 124, згідно з якою Міжнародний кримінальний суд не матиме юрисдикції щодо громадян України за статтею про воєнні злочини протягом 7 років.
"Тобто з ратифікацією Римського статуту ми знімаємо наявний ризик для наших громадян. Це не застереження, а заява, можливість якої прямо передбачена в Статуті, і якою скористались раніше Франція і Колумбія,” — пояснила вона.
Мудра зазначила, що ця заява не означає безкарність для українських громадян. Українські та іноземні органи правопорядку за універсальною юрисдикцією можуть розслідувати ймовірні злочини, вчинені українцями. Проте, за її словами, про такі випадки досі невідомо.
Також заступниця керівника ОП пояснила, що після ратифікації Римського статуту росія не зможе подавати позови про злочини, які нібито вчиняють українські військові.
"У МКС нема позовного провадження. Ніхто не може подати позов проти України. росія точно нічого не передаватиме в МКС, бо вона його не визнає, а навіть "заяви" від інших джерел МКС не буде оцінювати без консультацій з Україною, відповідно до принципу компліментарності. В будь-якому випадку, цей ризик, навіть якби й був реальним, з’явився б 10 років тому, коли ми визнали юрисдикцію. Але за 10 років ніхто чомусь нас ніякими позовами не завалив," — сказала Мудра.
21 серпня український парламент підтримав ратифікацію Римського статуту, на базі якого працює Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.
Римський статут був підписаний 17 липня 1998 року на дипломатичній конференції ООН у Римі. 120 держав погодилися створити Міжнародний кримінальний суд (МКС) і підписали Римський статут, який регулює його роботу, зокрема, встановлює коло діяльності, юрисдикцію і структуру суду. МКС має повноваження розслідувати та притягувати до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів на території країн, які визнали його юрисдикцію.
Римський статут встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Проте в процесі переговорів були розглянуті для внесення й інші злочини, зокрема, екоцид.
Римський статут набув чинності через 4 роки, коли документ ратифікували перші 60 країн. Станом на листопад 2023 року Римський статут підписали 137 держав, але ратифікували лише 124 держави. Україна стала 125-ю. Є держави, які не тільки не ратифікували статут, а й відкликали свій підпис під ним. Зокрема, це зробили США у 2002 році. Президент Джордж Буш-молодший заявив, що МКС загрожує американським військовим і порушує національний суверенітет. У 2016 році володимир путін своїм указом заборонив ратифікацію Римського статуту в росії після того, як офіс прокурора МКС почав попереднє розслідування ситуації в Україні після 2014 року.
Прихильники ратифікації Римського статуту в Україні наголошують, що це необхідно, аби повноцінно приєднатися до роботи Міжнародного кримінального суду. Крім того, ратифікація Римського статуту – одна з умов подальшої євроінтеграції України, адже всі члени ЄС є учасниками МКС. Ті, хто виступає проти, зазначають, що статут несе ризики для українських військових, і пропонували дозволити його ратифікацію лише після завершення воєнного стану.