Повномасштабна війна в Україні триває другий рік поспіль і за цей час змінилися не тільки самі українці, але й трансформувалося ставлення іноземців до біженців та надання допомоги.

Згідно з результатами дослідження Flash Eurobarometer , рівень підтримки у ЄС поки що залишається обнадійливо високим: 86% респондентів схвалюють надання гумдопомоги постраждалим від війни, 77% погоджуються приймати біженців, 65% «за» підтримку України фінансово та економічно, а 57% «за» закупівлю та постачання військової техніки та підготовку військових.

Зміна настроїв у країнах-союзниках

Однак, якщо взяти до уваги інші опитування жителів окремих країн, то там результати виглядають вже менш втішними. Так, у Польщі половина опитаних схвалюють збереження наявної підтримки для українських біженців, але вже майже 40% так чи інакше виступають проти. Такими є результати нового опитування, проведеного для польських ЗМІ RMF FM та Rzeczpospolita.

Як повідомляє дослідницький центр Pew Research Center , у 2022 році вісім з десяти поляків і близько шести з десяти угорців висловилися на підтримку прийому біженців з країн, де люди тікають від збройних конфліктів. Але у 2023 році підтримка прийому таких біженців знизилася на 28 відсоткових пунктів у Польщі й на 14 пунктів в Угорщині.

Тим часом в Естонії підтримка впала до найнижчого рівня з 24 лютого 2022 року. У першому півріччі цього року прийом українських біженців підтримували від 74% до 82% респондентів, однак у вересні таких виявилось лише 66%, повідомляє ERR з посиланням на опитування, проведеного на замовлення Державної канцелярії.

Поки збройна агресія росії проти України триває, в Ірландії та Швейцарії вже вирішили з допомогою грошей мотивувати біженців потрохи повертатися додому.

У Чехії теж фіксують зміни настроїв серед місцевого населення щодо біженців і допомоги. Так, за словами міністра внутрішніх справ країни Віта Ракушана, у чехів починається «певна втома» через тривалу війну й відсутність «чіткого напрямку» до бажаної перемоги України.

Зокрема, в інтерв’ю Радіо Свобода він зазначив: "…в певних шарах суспільства, наприклад, серед наших ромських співгромадян починають з’являтися заклики на кшталт: «Допомагайте так само й чеським громадянам, допомагайте й нам, дивіться на те, чи у нас не погіршуються умови для життя”.

У німецьких округах також не задоволені масштабами допомоги для біженців з України. Як повідомляє Welt , рада округів попереджає про перевантаження через збільшення кількості біженців й виступає за перехід від готівкових до безготівкових виплат для шукачів притулку і запровадження обов'язкової роботи для біженців. Тим часом лідер "Християнсько-демократичного союзу" Фрідріх Мерц робить провокаційну заяву про те, що біженцям у Німеччині простіше потрапити до стоматолога, аніж німецьким громадянам.

Європейські вибори і допомога Україні

Окрім банальної втоми від тривалої війни, не на користь України та українських біженців грають і вибори у країнах-союзниках. У сусідній Словаччині вже відбулась неприємна для України подія — перемога на парламентських виборах популістської проросійської партії Роберта Фіцо. Як наслідок, у Словаччині оголосили про припинення подальшої військової допомоги Києву.

Парламентські вибори у Польщі теж підігрівали тему міграції, хоча йдеться в першу чергу про мігрантів з країн Азії та Африки, але риторика про "навалу чужинців" може побічно торкнутися й українців. В цей же період під час зернової суперечки зроблено гучні заяви про те, що пільги для українських біженців не продовжуватимуть й постачання зброї в Україну призупинено. Оглядачі вбачають прямий зв’язок нової риторики з виборами та намаганням польської влади зберегти правий електорат.

Тим часом чеський міністр Ракушан зазначає, що владі Чехії цьогоріч щастить, бо президентські вибори вже минули, а інших поки не буде. Приклад Словаччини, на його думку, є небезпечним, бо чеська опозиція також підніматиме питання українських біженців і допомоги Україні не на користь українців.

Напади на українських біженців у Європі

Цьогоріч ЗМІ багаторазово повідомляли про низку конфліктних ситуацій, унаслідок яких українські біженці ставали жертвами нападу або цькування. Наприклад, влітку у місті Опочно чеські діти почали цькувати свою однокласницю з України й плюнули їй в обличчя. Інцидент був зафіксований на відео і набув широкого розголосу .

У серпні у чеському місті Пласи чоловік напав на двох українок , після чого одна з жінок потрапила до лікарні з численними травмами. За словами постраждалих, перед нападом чоловік спитав, чи жінки з України. На думку біженок, рівень ненависті зріс після інциденту, коли українця затримали за підозрою у зґвалтуванні й спробі вбивства неповнолітньої. Цей випадок тоді широко висвітлювався у медіа.

Однак варто зазначити, що за даними голови МВС Чехії, наплив українських біженців не спричинив явного росту криміналу в країні — українці відповідальні лише за 4% злочинів, скоєних у 2023 році.

За даними BBC Україна, напади на українців фіксувалася і в Німеччині . На двох українок напали російськомовні чоловіки, які переслідували їх після виходу з метро, а потім одну з жінок вдарили по голові. Було відкрито справу про напад. Інша українка зазнала агресії після того, як відмовилася у своєму закладі зняти українські прапори, після чого вночі невідомі вдерлися в ресторан і розтрощили його.

Альянс українських організацій у Німеччині зазначає, що українці частіше за інші етногрупи стають жертвами злочинів. За їхніми даними, у Берліні українців у 2,5 раза більше за інші групи серед постраждалих із тілесними ушкодженнями.

Тим часом німецька поліція вирішила закрити гучну справу щодо нападу на українського хлопчика-біженця нібито через неправдиві свідчення дитини. При цьому мати хлопця не погоджується з таким рішенням і вважає, що це просто спроба уникнути скандалу.

У вересні також повідомлялося, що в шотландському Единбурзі група молодиків напала на українських підлітків , один з постраждалих отримав ножове поранення. За даними правоохоронців, інцидент стався на етнічному підґрунті, нападників розшукують.

Нещодавно українські підлітки-біженці стали жертвами жорстокого нападу й у польському Ґданську . 16-річній дівчині зламали щелепу. Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки стверджує, що напад стався через почуту поляками українську мову. Нападникам по 26, 28 і 43 роки, їх затримали.

Це далеко не перший випадок неприхованої агресії на адресу українців у Польщі. Раніше українська біженка зняла на відео нецензурну лайку й зневажливе ставлення до неї та її дітей з боку поляка. Чоловік дуже розлютився після того, як його собаку випадково зачепив м’яч, що відлетів під час гри.

Цькування і напад на українських дітей стався й у румунському місті Брашов. Як повідомив батько одного з постраждалих, два хлопчики заступились за українську дівчинку, яку місцеві діти вдарили по обличчю. Внаслідок цього конфлікту на хлопчиків напали з палицями та ракетками, після чого діти потрапили до лікарні. У коментарі Daily Hub News батько постраждалого розповів, що зараз з хлопчиками все добре, було подано заяву до поліції, але наразі контакту з правоохоронцями нема. За словами батьків, це вже не перший випадок цькування українських дітей у житловому комплексі, де стався напад.

Тут зібрано лиш невелику кількість випадків, які дійшли до ЗМІ та набули значного розголосу. Тим часом у соцмережах можна знайти ще більше історій про жорстоке ставлення до біженців як з боку росіян, які живуть за кордоном, так і з боку іноземців.

Як зупинити прояви ксенофобії?

Збройна російська агресія проти України триває і ніхто не знає, коли українські біженці зможуть повернутися додому і жити у своїй країні. Тим часом внутрішні проблеми країн-союзників накопичуються і частина місцевих політиків починають просувати ідеї щодо зменшення допомоги Україні.

Популізм і маніпуляції з їхнього боку можуть нашкодити шукачам притулку, які не мають можливості поїхати додому, але й стають небажаними у країні, яка на початку їх люб’язно прихистила. В цей самий час російська пропагандистська машина працює на повну й дискредитація українців за кордоном — один з її пріоритетів.

Як діяти у такому випадку? Чинна влада кожної окремої країни має доносити до своїх громадян, що у довгостроковій перспективі їм вигідно підтримувати Україну, необхідно роз’яснювати принципи допомоги й працювати над зближенням української та місцевої громад. Ще один момент, про який варто говорити більше, — українці часто працюють на роботах, які не мають попиту у місцевого населення. Тож українці не тільки отримують допомогу, але й роблять свій вклад у місцеву економіку.

Крім того, питання глибшої інтеграції й формування позитивного образу біженців має бути пріоритетним як для українських дипломатів, так і для самих біженців.

У випадку нападів та агресії не варто замовчувати цього й уникати звернення до правоохоронців. Привернення уваги до кричущих випадків допоможе притягнути до відповідальності винних і в перспективі захистити від жорстокості інших біженців.