Стосунки між Києвом та Пекіном не завжди були особливо теплими, а після початку російського вторгнення в Україну, ці дві країни опинилися по різні сторони барикад

Китай неодноразово та досить показово поводився досить неоднозначно щодо України 

У травні минулого року влада Китаю звернулася до іноземних посольств та міжнародних організацій у Пекіні з проханням утриматися від використання зовнішніх стін своїх будівель для "політичної пропаганди". 

За повідомленням японського інформаційного агентства Kyodo, цей запит виник через вивіски, які висвітлюють підтримку України, розміщені на багатьох посольствах у Пекіні. Багато з них встановили вивіски із зображенням прапора України та гаслами, такими як #StandWithUkraine. Міністерство закордонних справ Китаю заявило, що використання зовнішніх стін для політичної пропаганди може провокувати конфлікти між державами. 

Європейські дипломати відреагували негативно на цей крок та наголосили на важливості вільного вираження державних позицій через зовнішні вивіски. Китайське МЗС, своєю чергою, наголосило на необхідності дотримання законів країни всіма дипломатичними представництвами.

Представники України не взаємодіяли з високопосадовцями Китаю під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Українські лідери висловлювали бажання провести зустріч з китайськими офіційними особами під час заходу у Швейцарії, проте представникам обох країн так і не вдалося зустрітися. 

За даними Politico, який посилається на слова американського високопосадовця, Китай свідомо намагався ігнорувати зустрічі з українськими представниками у Швейцарії, і це рішення може бути пов'язане з тиском росії, яка закликає Китай припинити дипломатичні зустрічі з Україною. 

Посол України Павло Рябікін, який був призначений на цю посаду під час єдиної за весь час від початку повномаштабного вторгнення, розмови між китайським та українським президентами, домігся лише кількох зустрічей з моменту свого прибуття до китайської столиці влітку минулого року, незважаючи на те, що надіслав запити до майже 40 різних міністерств і муніципалітетів. 

Натомість стосунки між Пекіном та Москвою завжди були та залишаються досить теплими 

Китай не засудив росію за повномасштабне вторгнення в Україну.

Китайська влада утримується від рішучого висловлення стосовно війни: вони не підтримали росію, коли ООН голосувала за резолюцію, що осуджує вторгнення рф в Україну. З іншого боку, Китай не виступив проти цього вторгнення. Крім того, Китай низку разів закликав українські та російські влади до мирного врегулювання конфлікту.

У день річниці вторгнення рф в Україну, 24 лютого, Китай опублікував "мирний план" щодо конфлікту в Україні, в якому закликав поважати суверенітет країн, припинити військові дії та розпочати переговори. Також вони виступили за припинення "односторонніх санкцій". Цей план містить 12 пунктів.

25 лютого CNN повідомило, з посиланням на джерела, пов'язані з американською розвідкою, що Китай розглядає можливість надсилання зброї до росії для використання у війні проти України.

У березні Сі Цзіньпін відвідав росію, де провів офіційні зустрічі з президентом рф володимиром путіним.

Ігор Моргулов, якого владімір путін призначив на посаду російського посла в Пекіні у вересні 2022 року, назвав російсько-китайські відносини минулого року "дуже результативними". У своєму інтерв'ю російському державному телеканалу "россия-24" він повідомив, що його посольство сприяло у проведенні 27 візитів російських чиновників до Китаю на рівні федерального міністра і вище, включаючи главу держави, самого путіна.

Турне “миру”, справжні причини візиту китайського дипломата до Києва, Москви та ЄС  

Міністерство закордонних справ Китаю повідомило, що 7 березня в Києві відбулися "відверті та дружні" переговори з участю спецпредставника КНР Лі Хуея. В Офісі президента вечора того ж дня відбувся брифінг, який провів Єрмак, присвячений обговоренню безпекової ситуації в Україні та інших актуальних питань для делегації КНР під керівництвом спеціального представника Лі Хуея.

На брифінгу в Офісі президента делегація КНР отримала інформацію про ситуацію на полі бою, функціонування "зернового коридору", повернення військовополонених, захист прав цивільних заручників і повернення депортованих росією українських дітей. Крім того, представники України продемонстрували зразки уламків збитої ракети виробництва КНДР.

У ході переговорів також висунули питання щодо можливостей підтримки Китаєм при припиненні насильницької депортації українських дітей, обміну полоненими, демілітаризації та деокупації Запорізької АЕС, гарантування ядерної безпеки та інших міжнародних ініціатив з боку України.

Виходячи з маршруту китайського посланця, можна дійти висновку, що Пекін стикається з серйозними наслідками своєї позиції у війні. Напруження у відносинах з Європейським Союзом поглиблюється, оскільки Блок визначив, що торгівля та питання безпеки не будуть розділятися: Брюссель розпочав розслідування китайських виробників електромобілів, а Пекін розпочав антидемпінгове розслідування щодо лікеро-горілчаної продукції з ЄС. Брюссель розглядає можливість введення нових обмежень щодо трьох китайських компаній, які, за його думкою, підтримують військові дії росії в Україні.

Китай стикається зі зростаючою складністю дипломатичних відносин, намагаючись балансувати між декларованою "нейтральністю" у російсько-українській війні та підходом до росії. Зусилля Китаю минулого року, коли він виступав із "мирними пропозиціями" для вирішення української кризи, виявилися малоефективними, і тепер Європа очікує від Пекіна конкретних дій у стримуванні путіна та участі у мирних ініціативах, таких як Формула миру України та Глобальний саміт миру.

Поглиблення напруги у відносинах між Китаєм та Європейським Союзом викликане розслідуванням Брюсселя стосовно китайських виробників електромобілів та антидемпінгового розслідування Пекіна щодо лікеро-горілчаної продукції ЄС. Є також загроза вторинних санкцій щодо китайських компаній, які, за думкою ЄС, підтримують російські військові дії.

Незважаючи на це, важко ігнорувати роль Китаю через його геополітичне значення та тісні стосунки з росією. Китай намагається використати обурення та нерішучість європейських країн через затримку американської військової допомоги Україні, спрямовуючи їхню увагу на переговори. Головний дипломат КНР Ван Ї наголосив на необхідності уникнення загальних втрат та невдач через кризу в Україні та закликав до мирних переговорів. Таким чином Китай сподівається зменшити тиск на свої торговельні відносини з росією за допомогою перемовин та заморожування конфлікту. Пекін намагається розв'язати проблему «незаконних односторонніх санкцій» та залишитися поза списком санкцій ЄС проти рф.