Звільнення Залужного: бути чи не бути

Насправді повідомлення про звільнення Валерія Залужного та конфронтацію між ним і Президентом України Володимиром Зеленським витають в інформаційному просторі з лютого 2022-го року. Першоджерелами таких повідомлень були російські воєнкори та інші представники російської пропагандистської машини. Саме вони поширювали фейки про загибель не тільки головнокомандувача Валерія Залужного, а й глави ГУР МО України Кирила Буданова.

Яким кожного разу був результат? Усі ми прекрасно бачимо, що і Валерій Федорович, і Кирило Олексійович живі та здорові. Чого не скажеш про російських генералів, яких з лютого 2022-го року в Україні загинуло більше, ніж у будь-якій іншій війні або конфлікті за останні 50 років.

Ба більше - саме російські командувачі разом зі своїми групами військ змінюються на фронті, як рукавички, бо не можуть задовольнити вище командування країни-агресора. Згадаймо до прикладу генерала Сердюкова - колишнього командувача ВДВ. За провал наступу на Київ його відправили в Сирію. За ним пішов колишній командувач 1-ї гвардійської танкової армії Західного військового округу генерал-лейтенант Сергій Кисіль - за провал у Харківській області. У тому ж напрямку пішов генерал Попов, який наважився заявити, що контрбатарейна боротьба Сил Оборони України набагато ефективніша, ніж у російської армії.

Тому розповсюдженням чуток про звільнення Залужного російська пропаганда з 2022-го року намагалася мінімізувати ефект від власних поразок. Але слід розуміти кілька моментів у рамках поширення даної інформації.

Достатньо поставити собі просте запитання: якщо військовий і політичний лідери України не знаходять між собою порозуміння, як країна, що чинить опір такому супротивникові, як Росія, могла не лише тримати оборону, а й успішно контрнаступати? Як вдалося звільнити від окупантів Чернігівську, Сумську, Київську, Харківську та правобережну частину Херсонської області?

Те, що у Валерія Залужного та Володимира Зеленського різні підходи та погляди на розв'язання однієї й тієї самої проблеми - не дивно. Залужний - військовий, а Зеленський - політик, з чого і випливають відмінності підходів. Але загалом, за майже 2 роки це не ставало критичною проблемою на полі бою.

Тепер останнім часом все частіше почав лунати аргумент, що зростання популярності Валерія Залужного насторожує Зеленського, який не хоче бачити конкуренцію в особі головнокомандувача, і має намір звільнити його із займаної посади.

Саме на тлі таких вкидань і було здійснено масштабний злив 29 січня про звільнення Валерія Залужного, який так і не підтвердився. І головна помилка і нерозуміння тих, хто цю інформацію поширював, полягає в тому, що, обіймаючи посаду головнокомандувача та будучи кадровим військовим, Валерій Залужний законодавчо не може займатися політикою, а ось після звільнення для нього відкриваються всі двері в цьому напрямку.

Теоретично, намагаючись позбутися політичного конкурента, Зеленський своїми ж руками не тільки створить його, а й забезпечить йому всі умови для такого становлення? До того ж поки в Україні триває війна, президентських виборів не буде. Тобто Володимиру Зеленському не має сенсу побоюватися зростаючої популярності Валерія Залужного, оскільки той знову ж таки, доки перебуває на службі, не зможе займатися політикою, а навіть якщо і займеться, то не для виборів президента, яких у найближчій перспективі не передбачається.

Відсутність логіки в чутках завжди викликає сумнів щодо їхньої правдивості, й у таких випадках слід просто зачекати й побачити, підтвердяться вони чи ні. Поки що, на даному етапі, підтвердження ніякого не було.

Але, давайте уявимо, що звільнення відбудеться.

Загалом, Залужний - не єдиний, хто займається плануванням операцій з оборони і наступальних дій, і його місце в разі гіпотетичного звільнення посяде людина, яка володіє інформацією, введена в курс подій. Це може бути один із генералів, який безпосередньо зараз займається командуванням військами на одному з напрямків. Тому обвалу системи управління точно не станеться.

З іншого боку, така подія може мати відповідний морально-психологічний, деморалізуючий вплив на солдатів, але короткочасного характеру. Куди тривалішим він може бути в тилу і навіть спровокувати протестні настрої, оскільки головнокомандувач користується високим авторитетом і повагою не лише серед військових, а й серед цивільного населення. А його рейтинг довіри перевищує навіть рейтинг глави держави.

Проблема в тому, що росіяни дуже добре знають про це, і можуть використовувати маніпуляції на тему "конфлікту" Залужного і Зеленського, а також гіпотетичного звільнення для внутрішньої дестабілізації та розхитування соціально-громадської ситуації в країні. Що найгірше, для поширення таких наративів можуть використовуватися внутрішні сили в Україні, які дуже швидко забули, що таке інформаційна гігієна і критичне мислення.

Тому краще усім так званим лідерам думок більше думати перед тим, як масово підпалювати інформаційний прості подібними заявами, а потім виправдовуватись, мовляв, все ще буде, от тільки указ ще не підписаний.