Як питання минулого століття вплинуть на майбутнє двох країн

Історичні суперечки між Україною та Польщею не нові, однак нещодавні події вкотре актуалізували питання Волинської трагедії. Заяви польських високопосадовців про необхідність проведення ексгумацій на місцях загибелі поляків у Волинській та Рівненській областях України викликали низку неоднозначних реакцій та спричинили політичну напругу між країнами. Актуалізація цього питання часто використовується для впливу на громадську думку, зокрема напередодні виборів, і навіть може вплинути на прагнення України до вступу в Європейський Союз.

Історія конфлікту

Волинська трагедія охоплює події 1943–1944 років, коли відбувалися масові вбивства, викликані загостренням українсько-польського конфлікту. У той період українські націоналістичні рухи, зокрема Українська повстанська армія (УПА), проводили операції проти польського населення Волині та Галичини, що вважалося засобом боротьби за незалежність. З іншого боку, польські воєнізовані формування, зокрема Армія Крайова, проводили аналогічні акції, націлені на українське населення, як відповідь на дії українців. У результаті таких дій загинули десятки тисяч людей, і конфлікт залишив травматичний слід у свідомості обох народів. Ці події для поляків стали символом етнічних чисток, тоді як українці трактують це як складний історичний період національної боротьби.

Позиції України та Польщі: хто зацікавлений у розв'язанні проблеми 

Польща послідовно підтримує необхідність проведення ексгумаційних робіт, щоб гідно вшанувати пам'ять жертв трагедії. Висловлювання польських посадовців, таких як Дональд Туск, включають умови, що стосуються необхідності врегулювання цього питання для подальшого євроінтеграційного процесу України. Польська сторона неодноразово заявляла про важливість історичної справедливості та увіковічнення пам'яті загиблих. У той час як Україна підтримує дослідження та пошукові роботи, національна пам’ять тут, на думку істориків, зосереджена на інших історичних подіях.

Водночас українські політичні й наукові інститути, зокрема Український інститут національної пам’яті, вказують на асиметричність у підходах до питання меморіалізації. Представники УІНП наголошують, що Польща досі не виконала зобов’язань з відновлення могил українців у Польщі, які зазнали вандалізму. Це є суттєвою умовою для початку відповідних робіт з українського боку.

Можливі сценарії врегулювання питання

Серед потенційних сценаріїв, що дозволили б послабити напругу, можна виділити наступні:

1. Взаємна ексгумація та увіковічення пам’яті: найбільш конструктивним шляхом вирішення може стати створення спільної робочої групи, що працюватиме над ексгумаційними роботами в обох країнах за участі як польських, так і українських спеціалістів.

2. Меморандум про історичне примирення: ініціатива може полягати у підписанні документа, де обидві сторони візьмуть на себе зобов'язання не використовувати тему Волинської трагедії як політичний інструмент, особливо у виборчий період.

3. Посилення наукової співпраці: створення спільної історичної комісії, яка займатиметься комплексними дослідженнями, дозволить обом сторонам отримати об'єктивні дані про кількість загиблих і масштаби трагедії.

Висновок 

Питання Волинської трагедії залишатиметься на порядку денному українсько-польських відносин. Сьогодні існує шанс подолати історичні суперечності, які роками підживлювалися, шляхом конструктивного діалогу та збереження історичної пам’яті обох народів. Тільки завдяки взаємному визнанню та розумінню можна досягти примирення та побудувати новий рівень відносин.