Проблеми законодавства, дискримінація в сімейному праві та виклики гендерної рівності

У контексті порушення прав жінок неможливо не згадати про порушення прав чоловіків, а особливо ця проблема помітна в період воєнного стану. Війна в Україні, яка розпочалася у 2014 році й загострилась у 2022 році, спричинила численні порушення прав як цивільного населення, так і військовослужбовців. Окрім того, що права українських чоловіків порушуються державою-агресоркою — росією, яка безжально нищить наших захисників і захисниць та вбиває наших дітей, ми зіткнулися з певними порушеннями прав людини і в Україні. І коли в росії репресії і цензура, "іноагенти" й вождизм — це норма, то для проєвропейської та цивілізованої України вигідніше діяти як толерантна держава. Натомість є кілька прикладів:

Примусова мобілізація

Одним із найбільш поширених порушень прав чоловіків в умовах війни є примусова мобілізація. Багато чоловіків, особливо у віковій категорії від 25 до 60 років, були мобілізовані до лав збройних сил або територіальної оборони без належного інформування та підготовки. Деякі з них були мобілізовані всупереч своєму бажанню або без урахування стану їхнього здоров’я та сімейного стану. Залишається відкритим питання незаконних дій деяких органів військового управління, які інколи стають мемами через свою некомпетентність та агресію.

Конституція України:

• Стаття 65: "Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону."

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

• Стаття 22: "Громадяни, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, мають бути завчасно інформовані про строки призову та місця прибуття."

• Стаття 23: "Підставами для звільнення від призову на військову службу під час мобілізації є: стан здоров’я, сімейні обставини, наявність певних посад, визначених законодавством."

Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу":

• Стаття 17: "Призов на військову службу здійснюється на підставі Указу Президента України про мобілізацію та відповідно до затверджених планів мобілізації."

• Стаття 18: "Громадяни, які підлягають призову, мають право на належне медичне обстеження та, у разі необхідності, звільнення від призову за станом здоров’я."

Загальна декларація прав людини:

• Стаття 3: "Кожна людина має право на життя, свободу й особисту недоторканність."

• Стаття 23: "Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття."

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права:

• Стаття 8: "Ніхто не повинен бути підданий примусовій або обов’язковій праці, крім випадків, передбачених законодавством."

Відсутність соціального захисту

Соціальний захист мобілізованих чоловіків, а також тих, хто постраждав від війни, залишається недостатнім. Випадки відсутності виплат військових пенсій, компенсацій за травми або смерть, а також труднощі з доступом до медичних послуг створюють додаткові проблеми для чоловіків, які воюють або постраждали внаслідок воєнної агресії росії.

Психологічний тиск та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Багато чоловіків, які повернулися з війни, стикаються із серйозними психологічними проблемами, зокрема з ПТСР. Відсутність належної психологічної підтримки та реабілітаційних програм призводить до зростання рівня депресії, тривожних розладів та самогубств серед ветеранів.

Правові аспекти

Значна кількість порушень прав чоловіків пов’язана з правовими аспектами мобілізації та служби. Чоловіки часто стикаються з бюрократичними перепонами при отриманні статусу учасника бойових дій, а також при оформленні пільг та соціальної допомоги. У деяких випадках чоловіки стикаються з правовими переслідуваннями за дезертирство або відмову від служби, навіть якщо такі відмови були обґрунтовані.

Порушення прав військовополонених

Чоловіки, які потрапили в полон, часто піддаються жорстокому поводженню та тортурам. Порушення їхніх прав, включаючи відсутність доступу до медичної допомоги, неналежні умови утримання та психологічний тиск, є поширеним явищем. Міжнародні організації, такі як Червоний Хрест, регулярно повідомляють про ці порушення та закликають до дотримання міжнародних гуманітарних норм.

У звичайний період, поза контекстом війни, чоловіки в Україні також стикаються із численними порушеннями своїх прав:

Обмеження батьківських прав

Одним з аспектів порушення прав чоловіків є обмеження батьківських прав. У випадках розлучення суди часто надають перевагу матерям у питаннях опіки над дітьми. Це призводить до того, що багато чоловіків втрачають можливість активно брати участь у вихованні своїх дітей. Навіть якщо батько має права на спілкування з дитиною, їх часто не дотримуються або перешкоджають.

Дискримінація на роботі

Чоловіки також можуть стикатися з дискримінацією на робочому місці. Це може включати обмеження доступу до певних посад через упередження щодо їхньої здатності виконувати "традиційно жіночі" обов’язки або навпаки, коли чоловікам не надається можливість брати участь у "нетипових" для них професіях. Це обмежує їхні професійні можливості та кар’єрне зростання.

Військовий обов’язок

У звичайний період чоловіки зобов’язані проходити військову службу, що також може вважатися порушенням прав у випадках, коли примус до військової служби не відповідає їхнім переконанням або бажанням. Примусова військова служба без можливості альтернативної служби може розглядатися як порушення прав людини.

Проблеми з доступом до охорони здоров’я

Чоловіки також стикаються з обмеженнями в доступі до певних медичних послуг. Це особливо стосується психологічної допомоги, де упередження щодо "чоловічої сили" можуть заважати отриманню необхідної підтримки. Багато чоловіків не звертаються за медичною допомогою через страх бути сприйнятими як слабкі або через соціальні стереотипи.

Насильство та домашнє насильство

Чоловіки також можуть бути жертвами насильства, включаючи домашнє насильство. Проте, через стереотипи щодо "сильної статі", чоловіки рідко звертаються за допомогою або правовою підтримкою, коли стають жертвами насильства. Це призводить до недостатнього захисту їхніх прав та недооцінювання проблеми суспільством.

Висновок

Порушення прав чоловіків в Україні в умовах війни стали критичною проблемою, яка потребує уваги та вирішення. Попри обов'язок кожного громадянина захищати країну, держава повинна забезпечити належний соціальний захист, юридичну підтримку та психологічну реабілітацію своїх громадян, зокрема тих, хто повертається з фронту. Важливо також переосмислити практику примусової мобілізації та забезпечити належний правовий порядок для запобігання зловживанням. Крім того, питання батьківських прав, дискримінації на робочому місці та обмеженого доступу до медичних послуг вимагають системних реформ. Україна, як проєвропейська держава, повинна активно захищати права всіх своїх громадян, незалежно від їхньої статі, і створювати умови, що відповідають стандартам гуманізму та справедливості.