Високий результат ультраправих спричинив політичний землетрус в країні, президент Макрон розпустив парламент і призначив дострокові вибори, але на політичному горизонті з'явилася нова загроза як для Ле Пен так і Макрона

На виборах до Європарламенту, які завершилися в неділю, найбільше успіху досягли антисистемні праві сили. Ще десять років тому їх вважали маргінальними та неспроможними розширити свою політичну базу і прийти до влади. Тепер вони змогли скористатися невдоволенням частини європейців зростанням вартості життя, житловою кризою, масовою імміграцією та безпековими проблемами на континенті.

У Франції партія Марін Ле Пен здобула перше місце з 31% голосів.

Цей високий результат ультраправих спричинив політичний землетрус в країні, що змусило президента Макрона розпустити парламент і оголосити дострокові вибори.

"Праві" за крок до влади

На виборах до Європарламенту список Національного об’єднання на чолі з Марін Ле Пен отримав 31% голосів, що вдвічі більше за пропрезидентський блок Потреба Європи (14,6%) та соціалістів (14%). Загалом ультраправі сили набрали майже 40% голосів, до чого внесла свій внесок і партія Реконкіста (5,5%), очолювана племінницею Ле Пен, Маріон Марешаль, яка виступає за вихід з ЄС і НАТО.

Додатково можна врахувати голоси за ліворадикалів з Непокірної Франції (10%) Жан-Люка Меланшона та комуністів, які мають подібні політичні позиції. Результати парламентських виборів можуть виявитися схожими.

Парламентські вибори у Франції проходять за мажоритарною системою, що дає перевагу найсильнішим партіям. Дрібні партії мають шанси пройти до Національної асамблеї лише через участь у великих коаліціях.

Ліві партії (соціалісти, зелені, Непокірна Франція) можуть сформувати коаліцію, що збільшить їхні шанси обійти кандидатів від партії Макрона у другому турі.

Партія Ле Пен може використати цей історичний шанс, оскільки помірковані праві виборці, ймовірно, не підтримають лівих кандидатів у другому турі. Вони або не прийдуть на дільниці, або віддадуть свої голоси ультраправим. Згідно з опитуванням, проведеним у грудні 2023 року на замовлення партії Республіканці, прихильники Ле Пен вже тоді могли претендувати на комфортну більшість у парламенті.

Цілком можливо, що після виборів буде сформований уряд Національного об’єднання, або однопартійний, або в коаліції з іншими правими групами. Це може бути на чолі не з Ле Пен, а з її молодим соратником Жорданом Барделлою чи іншим компромісним політиком.

Згідно з Конституцією, прем’єра призначає президент, але кандидат має мати підтримку парламентської більшості, яка затверджує програму уряду. Президент головує на засіданнях уряду і підписує його рішення.

Франція може вперше за понад 20 років повернутися до "співіснування", коли президент і прем’єр представляють різні політичні сили. Раніше такі "співіснування" у 1986-1988, 1993-1995, 1997-2002 роках проходили не без суперечок щодо повноважень.

Президент Макрон, якого видання Le Monde назвало "інженером хаосу", своїм рішенням про дострокові вибори прагне не допустити Ле Пен до головної посади в країні – президента. Президентські вибори заплановані на 2027 рік, і можливо, розрахунок полягає в тому, що урядування прихильників Ле Пен буде настільки негативним, що до 2027 року вони втратять популярність.

У будь-якому випадку, за Конституцією, Макрон не зможе розпустити наступний парламент щонайменше рік після виборів, що визначає мінімальний строк "співіснування".

"Темна конячка цих виборів"

Чотири ключові ліві партії Франції об'єдналися, щоб створити Новий народний фронт для участі у дострокових виборах. Вони планують вести кампанію на спільній платформі та висувати єдиного кандидата в кожному окрузі. Соціалістична партія (PS), Зелені, комуністи та Нескорена Франція (LFI) на чолі з ліворадикальним лідером Жан-Люком Меланшоном досягли угоди після кількох днів напружених переговорів. Вони представили свій "передвиборчий маніфест" у п'ятницю, 14 червня.

Представники альянсу заявили, що їхня спільна політика включає зниження пенсійного віку, який президент Франції Еммануель Макрон нещодавно підвищив, прив'язку зарплат до інфляції та запровадження податку на багатство. Опитування показують, що Новий народний фронт навряд чи зможе перевершити ультраправе Національне об'єднання Марін Ле Пен, яке може набрати близько 33% голосів виборців.

Однак новий альянс лівих може здобути понад 25% голосів, що забезпечить їм значну кількість місць у парламенті. Це дозволить їм перешкодити як центристській коаліції Макрона, яка, за прогнозами, втратить половину своїх місць, так і Національному об'єднанню, яке може подвоїти свій результат і сформувати стабільну більшість.

Найкраще з того, що є 

Оцінюючи рішення про розпуск парламенту, слід пам’ятати: у Макрона не було добрих варіантів.

Можна було б "закрити очі" на заклики ультраправих щодо проведення дострокових виборів. Це дозволило б дотягнути до 2027 року, коли мають відбутися президентські та планові парламентські вибори, проте кожен місяць такого зволікання підривав би авторитет Макрона.

Нині близько 54% французів підтримують ідею розпуску парламенту. З часом ця підтримка, ймовірно, тільки зростала б.

Крім того, у цьому випадку політичний спадкоємець Макрона не мав би шансів на президентську посаду. Вірогідність того, що ключова посада у Франції дістанеться ультраправим, значно зросла б: або Барделлу, або реальному лідеру цієї політичної сили — Марін Ле Пен.

Макрон намагається врятувати Францію від такого сценарію.

Тріумф ультраправих на європейських виборах налякав багатьох французів. Обіцянки Барделли переглянути ключові реформи Макрона, зокрема пенсійну, мали б налякати центристську опозицію та стимулювати її до співпраці з президентською партією.

Вибори до Європарламенту часто сприймаються виборцями, як можливість надіслати сигнал чинній владі. Національні вибори, навпаки, мають більше значення, адже рішення депутатів безпосередньо впливають на добробут кожного громадянина.

"Я почув ваше послання та ваші побоювання. І я не залишу їх без відповіді", — сказав Макрон під час звернення 9 червня.

Чи буде цього достатньо для перемоги над ультраправими? Публічних даних з цього питання поки немає. Проте, можливо, Макрон керувався закритими даними.

Складно уявити, що у президента Франції не було плану дій на такий результат. Адже соціологи від початку прогнозували ультраправим понад 30% голосів — і це не могло залишитися поза увагою Макрона.

Момент для оголошення дострокових виборів було обрано ідеально. Якби президент зробив це пізніше, це могло б виглядати як слабкість та поступка тиску опонентів.