Про це пише espreso.tv

Видання вказує, що в Німеччині бракує працівників майже в усіх галузях, втім, серед біженців з України, працевлаштований лише 21%. Решта отримують соціальні виплати та допомогу по безробіттю.

27-річна Маргарита, яка має 7-річного сина, відповідаючи на питання Bild чому вона не працює, сказала, що допомога, яку вона отримує від управління соціального захисту дозволяє їй комфортно жити в Німеччині, але вона "хотіла б колись знайти роботу". 31-річна Анастасія, яка теж має сина, розповідає, що їй надсилає гроші чоловік, який залишився в Україні. Вона, своєю чергою, планує шукати роботу тоді, коли влаштує сина в садок, щоб мати змогу відвідувати мовні курси. 

40-річний Юрій зазначає, що німецький центр зайнятості пропонує йому лише просту роботу з низькою оплатою.

"Скажу чесно: воно того не варте! У мене немає для цього мотивації. Бо якби я працював на Amazon або в інших компаніях за 8 чи 9 євро на годину, мені б довелося платити за оренду житла, електроенергію та воду. Це залишило б мені надто мало порівняно з 563 євро громадянського доходу, який я отримую без відрахувань", — каже він. 

42-річний Віталій розповідає, що розуміє, що потрібно влаштуватися на роботу, але для цього потрібно добре вивчити німецьку мову, а мовні курси та роботу важко поєднувати. 

Водночас 50-річна бухгалтерка Світлана та 53-річний економіст-фінансист Сергій живуть у Німеччині з листопада 2022 року і розповідають, що хотіли б працювати за фахом. Вони вже пройшли одні мовні курси, але для їхніх спеціальностей необхідно пройти ще інші, адже вони мають досконально володіти мовою. Така ж проблема виникла у 40-річної Валентини. 

"У мене дві кваліфікації: технік-геодезист і державне управління. Але центр зайнятості постійно відправляє мене на мовні курси. Вони кажуть, що я не можу працювати без рівня С1", — каже вона. 

Також однією з проблем є відсутність роботи з частковою зайнятістю. 26-річна Діана має ступінь магістра з розробки програмного забезпечення та математики. Вона хотіла б працювати неповний робочий день, але в її галузі такої можливості немає. Крім того, жінка жаліється на довге очікування на мовні курси.

 "Мені довелося чекати чотири з половиною місяці на мовний курс В1, потім чотири з половиною місяці на курс В2". Часто від консультанта в центрі зайнятості залежить, чи дозволять вам пройти ще один мовний курс", — розповідає жінка. 

Також українцям доводиться стикатися з тим, що їхні дипломи не визнають. 43-річна Олена розповідає, що хотіла б працювати: в Україні вона 14 років була вихователькою в дитячому садку і хотіла б робити це в Німеччині, але її диплом не визнають і для працевлаштування спершу необхідно пройти ще одну дворічну навчальну програму.

• Станом на 23 березня у Німеччині зареєстровано близько 1,65 мільйона українців. Німецькі політики застерігають про перевантаження та закликають до більш рівномірного розподілу біженців у Європі.