Як це вплине на ситуацію в регіоні

На президентських виборах 13 січня на Тайвані віцепрезидент Лай Цінде, представник Демократичної прогресивної партії, здобув більшість голосів, повідомляють світові ЗМІ.

64-річний Лай раніше висловлював думку, що Тайвань вже є суверенною державою, проте не вважає обов'язковим оголошувати його незалежність.

Таку саму позицію підтримує і чинна президентка Тайваню Цай Інвень, заступником якої був Лай. Перед виборами, Китай кілька разів називав Лая "небезпечним сепаратистом" і відмовлявся вести переговори. Своєю чергою, політик вказував, що бачить майбутні відносини з Китаєм як братські, але планує продовжувати зміцнювати оборону острова.

У змаганні за президентську посаду також брали участь Хоу Юї від партії Гоміндан, яка підтримує Пекін, і Ке Веньчже від Тайванської народної партії, заснованої у 2019 році.

Раніше агентство Reuters наголошувало, що результати виборів на Тайвані стануть викликом для Вашингтона незалежно від того, хто переможе. Перемога правлячої партії обов'язково призведе до загострення напруженості у відносинах Тайваню з Китаєм, а перемога опозиції може породити питання щодо оборонної політики острова.

ДПП підтримує незалежність острова, але навіть до сьогоднішнього дня офіційно незалежність Тайваню не проголошена, бо кожна зі сторін й Тайвань, й Китайська Народна Республіка вважають себе справжнім Китаєм. Але скоріше за все Лай не стане проголошувати незалежність острову, щоб запобігти посиленню напруги між КНР та Тайванем. 

"Ми підтримуємо політику "одного Китаю"," - зазначив президент США Джо Байден безпосередньо після оголошення результатів президентських і парламентських виборів.

Це ставлення не є новим у Вашингтоні, але віддзеркалює традиційну політику, де США визнає лише одну китайську державу, незважаючи на існування фактично двох – Китайської Народної Республіки з центром у Пекіні та Республіки Китай на Тайвані з центром у Тайбеї. Також, згідно з останніми опитуваннями 80% тайванців цілком влаштовує “статус кво”, який зберігається на острові тривалий час. 

Цікаво, що після поразки в громадянській війні 1949 року партія Гоміндан, яка втекла на Тайвань, тепер вважається прокитайською та закликає до діалогу з Пекіном, саме вона і отримала більшість у парламенті. У Тайвані президент відповідає за зовнішню політику, але без власного парламенту президенту буде важко приймати необхідні рішення, включаючи ті, які стосуються оборони, такі як, наприклад, визначення напрямку витрат на власні підводні човни та винищувачі. Лай може розглядати можливість компромісу, такої як призначення представників опозиції в уряд. Однак ключова роль може потрапити в руки відносно нової Тайванської народної партії (ТНП). Отримавши 8 місць у парламенті, є велика ймовірність, що ТНП утворить коаліцію з Гомінданом.

Раніше ці партії вже домовлялися  співпрацювати разом проти правлячої Демократичної прогресивної партії, але не змогли досягти жодного прогресу в планах щодо об'єднаного президентського кандидата, що стало причиною розпаду їх об'єднання. Зараз же ці прокитайські партії, мають змогу створити більшість в парламенті.