Давайте відразу розвіємо поширену помилку: Турбота про себе не є синонімом потурання собі чи егоїзму.

Турбота про себе передбачає дії, які сприяють фізичному, психічному та емоційному здоров'ю, дозволяючи людям виконувати свої обов'язки й насолоджуватися збалансованим життям. Зростання кількості запитів у Google на тему "самодопомога" з 2018 року свідчить про зростання усвідомлення її важливості.

Д-р Паула Гілл Лопес підкреслює нагальну потребу в самодопомозі, пояснюючи її актуальність поширеною епідемією тривожності та депресії. У світі, прискореному технологіями, людям важко розслабитися і впоратися зі стресами повсякденного життя. Самодопомога стає вирішальним рішенням для подолання цих стресів.

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає самодопомогу як здатність окремих осіб, сімей і громад зміцнювати здоров'я, запобігати хворобам і справлятися з ними, що охоплює фізичне, емоційне та психічне благополуччя. Різні дослідження надають різні точки зору на це поняття, наголошуючи на самоініційованій поведінці, яка сприяє загальному здоров'ю та життєстійкості. У межах цього визначення можна розглядати різні категорії самодопомоги.

Прояв має різні форми, включаючи емоційний, фізичний і духовний виміри. Емоційна турбота про себе включає позитивну саморегуляцію та зменшення стресу, тоді як фізична турбота про себе включає сон, фізичні вправи та харчування.

Духовна турбота про себе охоплює такі практики, як медитація та добрі вчинки. Визнаючи медичну грамотність важливим компонентом, Міжнародний фонд самодопомоги наголошує на розумінні інформації про здоров'я для прийняття поінформованих рішень.

Самодопомога — це суб'єктивний досвід, який варіюється від людини до людини й розвивається з плином часу. Таким чином, можна зробити висновок, що до нього слід застосовувати індивідуальний підхід.

Доктор Марні Амселем підкреслює, що будь-яка діяльність, що сприяє отриманню стійкої радості, кваліфікується як турбота про себе. Це вимагає регулярної перевірки себе та адаптації практик відповідно до потреб, що змінюються.

Спектр є широким і може охоплювати що завгодно — від простих щоденних завдань до більш поблажливого досвіду. Незалежно від того, чи це розслаблююча ванна, чи заправлення ліжка, головне — знайти заняття, які приносять радість і сприяють гарному самопочуттю. Причому турбота про себе не обов'язково має бути дорогою; вона може бути такою ж простою, як глибокий вдих або прогулянка на свіжому повітрі.

Яку б практику ви не обрали, результати часто бувають позитивними. Дослідження пов'язують загальні практики самодопомоги з позитивними результатами для здоров'я та довголіття. Регулярні фізичні вправи, цілеспрямованість, здорове харчування, достатній сон і проведення часу на природі пов'язані з меншим ризиком смертності. 

Перше, з чого варто почати — це розпочати рутину догляду за собою, визначивши види діяльності, які приносять радість, і поступово включити їх у повсякденне життя. Починати з малого, роздумувати над своїми почуттями та шукати підтримки — все це сприяє підвищенню ефективності самодопомоги. Після цього людина помітить зміни у своєму загальному світогляді, життєстійкості та довголітті, якщо приділятиме достатньо зусиль і часу цій практиці.